Відпуст Матері Божої Ангельської у францисканів м. Ужгорода

В ново посвяченому (РКЦ) храмі м. Ужгорода відбулось урочисте святкування відпустової урочистості – Матері Божої Ангельської. Святкова Меса відправлялась 2.08.25 (в суботу) о 15:00 за участю вірників та гостей, а її очільником був настоятель храму – о. Лонгін Кольочек ЧБМ

Свято Матері Божої Ангельської, інакше назване Порцюнкуля, має особливе значення для Чину Братів Менших, адже маленька капличка під цією назвою було однією з кількох в Ассізі і околицях, яку Св. Франциск у свій час відбудував власними руками. Капличка Матері Божої Цариці Ангелів є названа колискою Чину Братів Менших, бо там дуже любив перебувати Св. Франциск на молитві а братам наказував ніколи не покидати цього святого, боголюбивого місця, позначеного присутністю Діви Марії та чистих духів.

Під час святої Меси о. Лонгін К. ретельно пояснив учасникам відпустової урочистості символіку новопосвяченого храму, не поминаючи навіть дрібних але глибоко-символічних деталей. Зворушливим є така немала деталь що увесь верхній і нижній храми тримаються на одній бетонно-арматурній балці, котра, якщо б її усунути потягнула б до руїни всю святиню. Ця балка символізує Ісуса Христа, котрий є засновником Церкви, її пастирем, вчителем а наді все Спасителем. Без Нього ніщо не встоїться і ніхто не встоїться.

Після Святої Меси усі присутні були віддані під Покров Божої Матері, яку дуже любив Св. Франциск і перші францискани. Завдяки старанням Святого Бідачини практика відпустів поширилась по всій католицькій Церкві і якщо хто хоче знати, то 2 серпня можливість отримати відпуст (за звичайними умовами) можна отримати у кожному католицькому храмі чи каплиці.

Повідомив свій чоловік

P. S.

Відпуст Порцюнкула є особливим відпустом. У день 2 серпня кожен може скористатися ним незалежно від місця проживання. Цей відпуст випросив у Бога Св. Франциск. На склепінні церкви Матері Божої Ангельської в Ассізі написано про цей відпуст: «Це ворота вічного життя, завжди відкриті».

Порчункула. Що це таке?

Порцюнкула (з лат. маленька частинка, щось маленьке) – це улюблений костел святого Франциска в Асcіpі, який він у 1207 році відремонтував своїми руками. Він отримав його від бенедиктинців у символічну оренду. Спочатку цю крихітну церкву мали побудувати в VI столітті паломники, які поверталися зі Святої Землі. Вони мали розмістити тут грудку землі з могили, в яку було покладено тіло Божої Матері після її заснуття (ця порожня могила Божої Матері знаходиться в Долині Йосафата).

Ця святиня, після відновлення святим Франциском, який дав їй ім'я Матері Божої Ангельської, стала місцем народження і серцем францисканської спільноти. Сьогодні, коли входиш всередину цієї церкви, на порозі бачиш напис: «hic locus sanctus est» – тобто «це місце є святим, бо тут Бог розмовляв з Франциском».

На прохання Франциска цей привілей відпусту затвердив папа Гонорій III. У 1480 році папа Сикст VI поширив його на всі церкви францисканців і кларисок. Зрештою, в 1911 році папа Пій X поширив цей привілей на всі церкви.

3 березня 1952 року Конгрегація відпустів видала декрет, що поширює привілей повного відпусту toties quoties на 2 серпня або найближчу неділю для всіх церков і каплиць, навіть напівпублічних. Це було підтверджено папою Павлом VI апостольською конституцією «Indulgentiarium doctrina» в 1967 році.

Таким чином, кожен, хто 2 серпня відвідає церкву, виконавши звичайні умови, необхідні для отримання відпусту, отримує повний відпуст Порчункулі.

Церкву Матері Божої Ангельської в Ассізі святий Пій X, 11 квітня 1909 року, підніс до гідності патріаршої та папської базиліки.

Своє особливе ставлення до Порцюнкули Франциск висловив за шість місяців до смерті, коли відчув себе дуже слабким. Томас з Челано, автор першої біографії Святого, повідомляє:

«Хоча він знав, що по всій землі було засновано Царство Небесне, і вірив, що в кожному місці Бог дарує благодать своїм обраним, проте він відчув, що місце церкви Святої Марії в Порцюнкулі наповнене ще більш рясною благодаттю і відвідується духами з висоти.

Тому він часто говорив:

«Стережіться, сини, щоб колись не покинути це місце. Якщо вас виженуть з одного боку, входьте з іншого, бо це місце є справді святим і є оселею Бога. Тут, коли нас було небагато, Всевишній примножив нас; тут запалив нашу волю вогнем своєї любові; тут кожен, хто молитиметься благочестивим серцем, отримає те, про що проситиме, а той, хто тут згрішить, буде суворіше покараний. Тому, всі сини, вважайте це місце проживання Бога гідним пошани і тут всім серцем прославляйте Господа і дякуйте Йому».