Празник Марія-Повчанської ікони Матері Божої у францисканів м. Ужгорода
В неділю, 3 серпня 2025 року, відбулось святкування празника Марія-Повчанської ікони Матері Божої. Брати францискани та чисельно зібрані парафіяни, прихожани і гості свята, втішались присутністю 10 священників, серед яких був декан, о. Павло Фіцай – декан ужгородський, який й очолив Святкову Літургію.
Найближча до Спасителя – Ісуса Христа – особа, це – Марія, Пресвята Діва, яка живучи в тіні свого Сина у тому світі була мало знана. Після свого прославлення, тобто переходу на небо, вона постійно вимолює своїм дітям, різні благодаті, вона постійно дає про себе знати через об’явлення у різних місцях, через чуда за посередництвом ікон чи образів. Марія – Мати Божа хоче усіх привести до свого Сина.
Під час проповіді очільник Літургії віднісся до історії ікони Матері Божої Марія-Повчанської і пригадав про візит у 1991 р. св. Івана Павла ІІ до місцевості Марія-Повч, де ця ікона тричі просльозилася і через яку Матір Божа вчинила серію оздоровлень молільникам які до неї прийшли за допомогою. Польський понтифік звернув увагу на служіння Марії у площині єднання християн, загоювання ран розбрату та незгоди.
Під час Літургії усі присутні звертались до Марії з гарячим проханням про ласку припинення війни, про зцілення ран війни усім постраждалим, про єдність поміж християнами, про віднайдення безвісті пропавших, про вічний упокій загинувших у війні воїнів, тощо. Діва Марія, як та що плакала під хрестом свого Сина Ісуса, найкраще знає болі людських сердень і тому хоче бути розрадницею і утішителькою для тих котрі у горі і нужді. Ікона з місцевості Марія-Повч (Угорщина) пригадує нам про це.
Після Святкової Літургії відбулось представлення нового настоятеля греко-католицької парафії та почастунок для вірників та священників.
Повідомив свій чоловік
P. S.
Про чудотворну Марія-Повчанську ікону розповідали мені земляки, які неодноразово здійснювали паломництво до відомої християнської святині задля фізичних та душевних зцілень.
Місце паломництва знаходиться за 70 км від Ужгорода на території нинішньої Угорщини.
(Повчанська ікона – єдина у світі, яка так багато разів сльозила) Марія Повч – невеликий населений пункт, у минулому село Карпатської Русі. Проживає тут 2500 чол. Село 300 років є одним з найбільш значущих паломницьких місць історичної Угорщини. У греко-католицькому василіянському монастирі Святого Архангела Михаїла зберігається чудотворна ікона Матері Божої Повчанської. Історія образу сягає ХVІІ ст., коли селянин Лаврентій Гурт придбав і подарував його церкві в с. Повч. 4 листопада 1696 року під час богослужіння з очей Пресвятої Богородиці потекли сльози. Чудо сльозіння тривало з невеличкими перервами понад місяць. Свідками цього явища, а також численних зцілень стали сотні людей. Спеціальна церковна комісія підтвердила чудо плачу, і образ проголосили чудотворним. До церкви, де зберігалась ікона, потягнулися паломники, слава про неї рознеслася на всю Європу.
Невдовзі прославлену ікону перевезли до Відня, столиці тодішньої Австро-Угорської імперії, і виставили для вшанування в кафедральному соборі Австрії – церкві св. Стефана, де вона перебуває до сьогодні. У с. Повч залишили копію образа. Однак за якийсь час сльози потекли і з ікони-копії. У 1715 році церковна комісія проголосила її чудотворною, а Папа Пій VІ наділив Повчанську обитель правом повного відпусту в дні п’ятьох Богородичних свят. Найбільше прочан відвідують церкву на свято Успіння Пресвятої Богородиці. Дерев’яна церква, де перебувала ікона, не могла вмістити великої кількості паломників, яких щороку ставало дедалі більше. Тому 1731-го єпископ Мукачівської ГКЄ Геннадій Бізанцій заклав камінь під новий храм. Його справу завершив єпископ Мануїл Ольшавський (1743–1767), якого згодом поховали в церковній крипті. З іменем владики Ольшавського пов’язане заснування в Марія Повчі василіянського монастиря Св. Михаїла та школи при ньому. Вихованцями повчанської монастирської школи були відомі культурні й церковні діячі Закарпатського краю. Фундатором Повчанської церкви та монастиря став тодішній губернатор Саболчського комітату граф Франциск Каролі на знак вдячності Богові за порятунок його життя під час битви з турками під Білгородом. Як власник Повчі, він назвав ціле містечко на честь Пресвятої Богородиці – Марія Повч. У 1848 році Папа Римський Пій ХІІ надав церкві статус базиліки. В Україні такий статус має лише Львівський кафедральний собор Св. Юра. У 1991 році Марія-Повчанську базиліку відвідав Святіший Отець Іван Павло ІІ.
Утретє Повчанська Богородиця заплакала в 1905 році. Чудо плачу досліджувала тоді не тільки церковна комісія, але й учені з Будапештського університету, які визнали його дійсним та достовірним. Учетверте сльозіння повторилося 1917 року. У світі не існує більше такої ікони, яка б являла чудо сльозіння так багато разів. Дати сльозіння викарбувані на вхідних металічних дверях храму.
